Головна Книга про українську стратегію величі і войовничості

Книга про українську стратегію величі і войовничості

Книга про українську стратегію величі і войовничості

Нещодавно побачила світ загублена і забута теоретична праця визначного діяча ОУН Михайла Колодзінського «Воєнна доктрина українських націоналістів» (К.: ТОВ «Основа», 2019 / Упоряд. В.Рог, М.Посівнич –  287 с.). Праця настільки важлива (бо розвиває рідкісні у нас ідеї українського мілітаризму), наскільки й актуальна (ба будить візію величного українського войовництва в час війни на Донбасі). Власне, під такою ж назвою «Українська воєнна доктрина» вже виходила книжка М.Колодзінського у Торонто, 1957 р. і Києві, 1999 р., але це був лише один розділ із тієї великої праці, яка з’явилася тепер повністю. Сам текст книги залишився незакінчений. Про це докладно пише у своїй післямові відомий історик ОУН-УПА Микола Посівнич, який і віднайшов рукопис класичної студії українського націоналізму. Відтак післямова переросла в скрупульозний нарис біографії видатного націоналіста, яка залишається ще мало вивченою. Тож ми скористаємося нагодою, щоб спопуляризувати ім’я націоналіста-героя.

Михайло Колодзінський (1902–1939) (очевидно, треба було б унормувати написання його прізвища як «Колодзинський», бо ж сучасна українська мова і вимова не повинні залежати від «смаків» якогось повітового спольщеного писаря, який на польський лад записав колись там це прізвище в метрику) народився в с. Поточиська (Городенківський р-н, Івано-Франківська обл.) в римо-католицькій родині. У 5-му класі Михайло демонстративно переписався греко-католиком, апелюючи до українських коренів свого роду. У віці 20-ти років стає членом УВО, бере участь у низці саботажних та диверсійних акцій, які організувала ця підпільна бойова структура з метою збурити українську національну революцію в Галичині. Був ув’язнений, що тільки загартувало характер молодого націоналіста.

У 1924 М.Колодзинський пішов служити до польської армії. Цей військовий вишкіл зробив з нього правдивого Воїна, яким він невдовзі став для УВО й ОУН як визначний теоретик, організатор і практик збройної боротьби. На кінець 1920-х рр. М.Колодзинський вже був одним із лідерів націоналістичного підпілля, протягом 1928—1933 рр. займав посаду військового референта в Крайовій Екзекутиві ОУН Західної України. Паралельно вчився на правничому факультеті Львівського університету, який не закінчив через постійні арешти в 1930-і рр.

Вже у 1929 р. з’явилася перша теоретична студія М.Колодзинського «Націоналісти і військове самовиховання». Відтак він друкувався в офіційних виданнях ОУН – журналі «Розбудова нації» і газеті «Сурма». Невдовзі став головним авторитетним фахівцем у військовій сфері, налагодив консультативні зв’язки з військовими спеціалістами із закордонного Проводу Українських Націоналістів (ПУН) – ген. М.Капустянським, ген. В.Курмановичем, полк. Р.Сушком, сотниками Р.Ярим, О.Сеником, С.Чучманом. Брав участь у низці спеціальних вишколів молодого членства ОУН, систематично організовуваних ПУНом в різних містах Європи. Після 1933 р. М.Колодзинський переважно мешкав за кордоном, виконуючи різні доручення лідера ОУН Є.Коновальця (Чехословаччина, Австрія, Німеччина, Італія, Нідерланди). Результатом цього періоду стала його співтворчість у колективних вишкільних працях, підготовлених для член